Компенсація «розтягування й тиску» (push & pull) в оцифровці вишивки

  Автор:
  Один коментар
  503

Компенсація «розтягування й тиску» (push & pull) в оцифровці вишивки


Якщо ви вже чули про компенсацію тиску і розтягування тканини (push-pull) в машинній вишивці, і знаєте, що це важливо,  але все одно відчуваєте, ніби вам пояснюють ракетну науку, — спокійно: насправді все набагато простіше. Прочитавши цю статтю, ви отримаєте чітку базу як для новачка, так і для досвідченого оцифровувача.

Правило, яке має знати кожен:
«Що ви бачите на екрані не те, що ви отримаєте на вишивальній машині! Якщо на екрані дизайн виглядає ідеально, майже гарантовано, він так не вийде».


Що таке компенсація push і pull?

Вишивальна машина створює стібки за тією ж базовою схемою з моментів, коли верхня нитка й човникова зустрічаються в голковому/човниковому механізмі. Натяг ниток зверху і знизу формує плоский стібок. Без правильного натягу дизайн виглядав би пухким і нерівним — це і називається дисторсією

Коли нитки тиснуть одна на одну або тканину, виникають два ефекти: pull (витягування) та push (розштовхування). Наприклад, стовпчик сатину «зжимається» під час вишивки і стає вже. Центральна частина стискається, а відкритий край розтягується


Компенсація “витягування” (Pull compensation)


Більшість сучасних програм мають вбудований інструмент “pull compensation”. Він дозволяє автоматично або вручну збільшити ширину стібкового стовпчика, щоб компенсувати стягування тканини.

Загальне правило: чим ширша колонка стібків, тим більше потрібно налаштовувати pull. Чому? Бо ширший стібок створює більше натягу ниток.

Наприклад, колонка шириною 2 мм може потребувати ~0,15 мм компенсації, тоді як 7 мм  ~0,30 мм і більше.
Отже, тканина і тип машинної роботи також впливають: джинс потребує менше, еластична – більше.


Компенсація “розштовхування” (Push compensation)


Push-ефект контролюється важче й зазвичай потребує ручної правки вузлів оцифровки. Наприклад: коли оцифровуєте стовпчик сатину, вузли на відкритих кінцях (т. з. «open ends») варто змістити назад на ~0,4 мм чи більше, щоб після вишивки стібок вирівнявся.

Коли одночасно накладаєте сатин та контурний стібок, ви можете «обрізати» сатин на дві точки (~0,8 мм) і потім виконати контур, щоб уникнути прогалин.


Практична вправа

 
Візьміть коло, оцифруйте його довгим сатином — на екрані він буде ідеальним. Але при вишивці він стане овальним! Це саме ефект push-pull.
Спробуйте: оцифруйте з «вирізом» на відкритих кінцях і трохи розтягніть боки — після вишивки отримаєте правильне коло.


Компенсація у написах


Якщо не врахувати push-pull у тексті, базова лінія «танцюватиме»: літери виглядають нерівномірно.
Наприклад, «L» має два відкритих кінці, «T» — три, «P» — один, «O» — жодного.
Оцифровані шрифти, які не враховували ці ефекти, часто «втрачають форму» при зміні масштабу.


Чому це важливо?


Push-pull-ефекти особливо сильно впливають на заповнення, адже більше стібків — більше потенційного викривлення. Саме тому часто навколо заливки роблять бордюр-сатин, щоб компенсувати зміщення. Але навіть тоді потрібно правильно налаштувати компенсацію


Висновок

Тепер ви знаєте більше, ніж багато хто, про те, як і чому працює push-pull компенсація у вишивці.
Наступний крок — практика і використання цих знань!
Хочете підвищити рівень? Тренуйтеся на різноманітних дизайнах, дотримуючись золотих правил оцифровки.

Зі стібками без перекосів — приємної роботи!

Залиште свій коментар: